Поінформованість про діабет і його профілактика

Щороку 14 листопада люди в усьому світі зосереджуються на важливій проблемі здоров’я — діабеті. Організація Об’єднаних Націй та Міжнародна діабетична федерація оголошують цей день Всесвітнім днем ​​боротьби з діабетом з метою підвищення обізнаності та свідомості світу про діабет. Цього року відзначається 17-й Всесвітній день боротьби з діабетом під гаслом «Кожен заслуговує на лікування діабету» і під гаслом «Знай ризик, знай відповіді». Ця стаття заглиблюється в історію діабету, групи високого ризику, профілактичні заходи тощо, надаючи читачам всебічне розуміння.

I. Що таке переддіабет?

Переддіабет – це стан, коли рівень цукру в крові людини перевищує норму, але не досягає діагностичних критеріїв діабету. Він являє собою ранню стадію розвитку діабету, коли реакція організму на інсулін починає слабшати, і контроль цукру в крові не такий ефективний, як у нормальному стані.

Основні стани, пов’язані з переддіабетом, включають:

◆ Порушення рівня глюкози натще (IFG): рівень цукру в крові натще підвищений, але не відповідає критеріям діабету. Як правило, це стосується рівня цукру в крові натще від 100 мг/дл (5,6 ммоль/л) до 125 мг/дл (6,9 ммоль/л).

◆ Порушена толерантність до глюкози (IGT): двогодинний рівень цукру в крові під час перорального тесту на толерантність до глюкози (OGTT) вищий за нормальний, але не досягає стандарту діабету. Зазвичай це стосується двогодинного рівня цукру в крові від 140 мг/дл (7,8 ммоль/л) до 199 мг/дл (11,0 ммоль/л).

Наявність переддіабету вказує на вищий ризик розвитку діабету, але також дає можливість для профілактики. Завдяки здоровому способу життя, збалансованому харчуванню, помірним фізичним навантаженням і підтримці нормальної ваги люди з переддіабетом можуть затримати або запобігти прогресуванню діабету. Таким чином, проактивне втручання у спосіб життя та регулярний моніторинг мають вирішальне значення для осіб, у яких діагностовано переддіабет. Своєчасне вжиття заходів може допомогти уповільнити або запобігти розвитку діабету.

II. Хто відноситься до групи високого ризику діабету (дорослі старше 18 років)?

Серед дорослих групи високого ризику діабету включають осіб з одним або кількома з наведених нижче факторів ризику. Ці фактори можуть збільшити ризик розвитку діабету. Основними факторами ризику для груп високого ризику діабету є:

1. Вік ≥40 років: ризик діабету поступово зростає з віком.

2. Переддіабет в анамнезі (IGT, IFG або обидва): Раніше був діагностований переддіабет, тобто порушення рівня цукру в крові натще або порушення толерантності до глюкози.

3. Надмірна вага (ІМТ ≥24 кг/м⊃2;) або ожиріння (ІМТ ≥28 кг/м⊃2;) та/або центральне ожиріння: Надмірна вага та ожиріння є значними факторами ризику діабету, особливо центрального ожиріння, що характеризується накопиченням абдомінального жиру.

4. Малорухливий спосіб життя: відсутність фізичної активності та тривале малорухливе життя підвищують ризик діабету.

5. Сімейна історія діабету 2 типу серед родичів першого ступеня: прямі члени сім’ї (батьки, брати і сестри) з історією діабету 2 типу.

6. Гестаційний діабет у жінок в анамнезі: раніше діагностований гестаційний діабет під час вагітності.

7. Високий артеріальний тиск: систолічний артеріальний тиск ≥140 мм рт.ст. та/або діастолічний артеріальний тиск ≥90 мм рт.ст. або проходить антигіпертензивне лікування.

8. Аномальні ліпіди крові: холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) ≤0,91 ммоль/л та/або тригліцериди (ТГ) ≥2,22 ммоль/л або пацієнт проходить гіполіпідемічну терапію.

9. Пацієнти з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (ASCVD): особи, які вже страждають на атеросклеротичні серцево-судинні захворювання.

10. Транзиторний стероїдний діабет в анамнезі: попередні епізоди високого рівня цукру в крові.

11. Пацієнти з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) або клінічні стани, пов’язані з резистентністю до інсуліну: такі як гірсутизм.

12. Тривале застосування антипсихотичних та/або антидепресантів і статинів: певні ліки можуть бути пов’язані з розвитком діабету.

Наявність цих факторів ризику може зробити людей більш сприйнятливими до діабету. Таким чином, частіший скринінг на цукровий діабет і контроль за здоров’ям стають вирішальними для груп високого ризику.

III. Які симптоми цукрового діабету?

Симптоми діабету можуть відрізнятися залежно від типу та тривалості діабету. Однак, загалом, ось деякі загальні симптоми, які можуть проявлятися при діабеті:

Поліурія (часте сечовипускання): хворі на діабет часто відчувають спрагу, оскільки високий рівень цукру в крові збільшує вміст води в організмі, що призводить до частого сечовипускання.

1. Полідипсія (надмірна спрага): через часте сечовипускання пацієнти можуть відчувати аномальну спрагу як фізіологічну реакцію на втрату рідини.

2. Втрата ваги: ​​незважаючи на підвищений апетит, нездатність клітин ефективно використовувати глюкозу призводить до розпаду м’язів і жиру для отримання енергії, що призводить до втрати ваги.

3. Втома: хворі на діабет можуть відчувати втому або слабкість, можливо, через нездатність організму використовувати цукор у крові як джерело енергії.

4. Помутніння зору: підвищений рівень цукру в крові може спричинити втрату рідини з очей, що призведе до розмитості зору. Зазвичай це тимчасово, і симптоми можуть зменшуватися при контролі рівня цукру в крові.

5. Повільне загоєння ран: діабет впливає на здатність організму загоювати рани та травми, потенційно призводячи до тривалого загоєння ран.

6. Часті інфекції: хворі на діабет більш сприйнятливі до інфекцій, особливо шкіри, сечовивідних шляхів і дихальної системи.

7. Оніміння або поколювання в кінцівках (діабетична нейропатія): тривалий високий рівень цукру в крові може пошкодити нервову систему, викликаючи оніміння, поколювання або біль у кінцівках.

8. Виразки ніг: погано контрольований діабет протягом тривалого періоду може призвести до пошкодження кровоносних судин і нервової системи, збільшуючи ризик виникнення виразок нижніх кінцівок.

9. Сексуальна дисфункція: діабет може призвести до проблем із сексуальною функцією, впливаючи на лібідо та продуктивність.

Ці симптоми можуть відчуватися не у кожного хворого на цукровий діабет і іноді можуть бути легкими. Особливо на ранніх стадіях діабету симптоми можуть бути відносно ледь помітними. Тому ранній скринінг діабету має вирішальне значення для осіб із високим ризиком і тих, хто відчуває симптоми. Якщо є симптоми, пов’язані з діабетом, або фактори ризику, рекомендується своєчасне медичне обстеження та діагностика.

IV. Які симптоми ускладнень діабету ?

Ускладнення цукрового діабету виникають внаслідок тривалого ураження різних органів і систем організму високим рівнем цукру в крові. Ці ускладнення можуть розвинутися у хворих на цукровий діабет, особливо якщо діабет не контролюється належним чином або не лікується вчасно. Ось деякі поширені ускладнення діабету та їх можливі симптоми:

1. Серцево-судинні захворювання: підвищений рівень цукру в крові може спричинити пошкодження судин, збільшуючи ризик серцевих захворювань та інсульту. Симптоми можуть включати біль у грудях, серцебиття, задишку, втому тощо.

2. Периферична нейропатія. Тривалий високий рівень цукру в крові може призвести до пошкодження нервової системи, викликаючи оніміння, поколювання, біль або ненормальні відчуття в кінцівках.

3. Діабетична хвороба нирок: високий рівень цукру в крові може пошкодити нирки, що зрештою призведе до хронічної хвороби нирок. Симптоми можуть включати зміни в сечі (збільшення або зменшення), набряк, високий кров'яний тиск.

4. Діабетична ретинопатія. Діабетична ретинопатія є одним із найпоширеніших ускладнень очей у хворих на діабет, що призводить до розмитості зору, втрати поля зору або сліпоти.

5. Проблеми зі стопами: тривалий високий рівень цукру в крові може призвести до пошкодження нервів і кровоносних судин стопи, збільшуючи ризик виникнення виразок на стопі та інфекцій.

6. Гіпертонія: діабет і високий кров'яний тиск часто взаємопов'язані і взаємно впливають один на одного. Артеріальна гіпертензія може бути незалежним фактором ризику розвитку ускладнень діабету.

7. Високий рівень холестерину: високий рівень цукру в крові може призвести до аномалій ліпідів, збільшуючи ризик атеросклерозу та серцево-судинних захворювань.

8. Діабетична нейропатія: на додаток до периферичної нейропатії, вона також може призвести до пошкодження вегетативної нервової системи, викликаючи шлунково-кишкові проблеми, сексуальну дисфункцію тощо.

9. Діабетична стопа: тривалий високий рівень цукру в крові може призвести до зниження чутливості в ногах, що робить їх схильними до травм, з часом переростаючи у виразки та інфекції.

10. Підвищений ризик переломів: Дослідження показують, що ризик переломів може зрости у хворих на цукровий діабет, особливо у літніх людей.

Важливо відзначити, що початок цих ускладнень може бути поступовим, іноді з’являтися у пацієнтів до того, як вони про це усвідомлюють. Тому для хворих на діабет регулярні медичні огляди та контроль рівня цукру в крові є ключовими для запобігання ускладнень. Раннє виявлення та відповідні заходи лікування можуть ефективно уповільнити прогресування ускладнень.

V. Як вирішувати вищевказані ситуації?

Якщо ваш рівень цукру в крові нормальний і ви перебуваєте у групі високого ризику діабету, важливо підтримувати здоровий спосіб життя, займатися помірними фізичними вправами та регулярно контролювати метаболічні показники, такі як артеріальний тиск, рівень цукру в крові, ліпіди в крові та вага.

Якщо ви перебуваєте на ранніх стадіях цукрового діабету, важливо змінити спосіб життя. Це включає обмеження споживання солі та алкоголю, прийняття збалансованої дієти, контроль споживання калорій та залучення до високоінтенсивної фізичної активності більше 150 хвилин на тиждень. Якщо очікувані цілі втручання не досягнуті через шість місяців, можна розглянути медикаментозне втручання, наприклад метформін або акарбозу.

Якщо у вас діагностовано цукровий діабет, хвилюватися не варто. Згідно з сучасними медичними технологіями, діабет не такий страшний, як здається. При своєчасному втручанні діабет можна ефективно повернути, досягнувши клінічної ремісії та звільнивши вас від цукрознижувальних препаратів. Які групи людей, ймовірно, досягнуть зворотного розвитку діабету?

1. Пацієнти з раннім діабетом: активний спосіб життя для хворих на ранній стадії діабету, включаючи збалансоване харчування, контроль ваги та збільшення фізичних вправ, може певною мірою допомогти повернути діабет назад.

2. Пацієнти з нещодавно діагностованим цукровим діабетом: своєчасне втручання, включаючи покращення способу життя та дієти, для пацієнтів із нещодавно діагностованим діабетом може сприяти зупиненню прогресування діабету.

3. Пацієнти з діабетом із надмірною вагою або ожирінням: вага тісно пов’язана з діабетом. За допомогою контролю ваги, дієти з низьким вмістом жиру та збільшення фізичних навантажень пацієнти з надмірною вагою або ожирінням можуть досягти зворотного розвитку.

4. Пацієнти з позитивною реакцією на зміни способу життя: деякі пацієнти, швидше за все, змінять свій спосіб життя, включаючи звички в харчуванні та фізичних вправах. Для цих пацієнтів дотримання здорового способу життя може значно збільшити ймовірність зворотного розвитку діабету.

5. Молоді пацієнти з цукровим діабетом: молоді пацієнти з діабетом зазвичай мають кращу метаболічну адаптацію. Змінивши свій спосіб життя, їм буде легше досягти зворотного розвитку діабету.

Важливо зазначити, що лікування діабету не підходить для всіх, і результати можуть відрізнятися від людини до людини. На можливість зворотного розвитку впливатимуть індивідуальні відмінності в стані організму, тяжкість діабету, спосіб життя. Тому будь-який план лікування діабету слід здійснювати під керівництвом лікаря та адаптувати до індивідуальних обставин. Лікарі можуть оцінити загальний стан здоров’я пацієнтів, надати відповідні поради та розробити індивідуальні плани лікування.